Сучасна українська, російська проза

Люди зустрічаються, люди закохуються. І раптом розлучаються. І ось, коли між ними прірва часу, і все, здавалося б, позаду, доля дає новий шанс - нову зустріч...

Це історії про закоханих та покинутих, про щасливих і тих, хто загубив себе, про романтику та буденність, про жінок і чоловіків, про тебе й про мене. Деякі з цих оповідань солодкі, як збиті з ваніллю вершки або справжнє кохання. Інші — гіркі, як свіжозварена кава або спогади про доленосні події нашого недалекого минулого. Треті ще довго залишають по собі аромат цинамону, мускатного горіха та...

У кожній з цих історій – народження… Нового почуття, нової надії, нового змісту, нових спогадів… У святковій різдвяній колотнечі на площі Ринок вони можуть раптово опинитися поряд з вами – герої цих оповідань, що кохали, страждали, раділи. Це наче уривки сповіді, випадково підслуханої у затишній кав’ярні за філіжанкою духмяної кави та теплим марципаном… Наче святковий львівський пляцок, де яскравими начинками, з любов’ю зібраними...

П’ята книга серії «П’ять зірок» «Придивитись до життя» дотримується принципів, заявлених у попередніх збірках — під одною обкладинкою зібрані оповідання п’яти авторів, уже відомих читачу, «зірок» різної величини. Це свого роду енциклопедія нашого життя, а також зріз сучасної української літератури, де представлені і її корифеї, як Юрій Логвин, так і творча молодь, як Остап Соколюк. Автори не обмежені жанрово і тематично, надані ними твори...

Коли тобі погано, знай - так буде не завжди. Але і коли ти впевнений, що щасливий, пам'ятай - так теж буде не завжди. На жаль, ми часто забуваємо і про те, і про інше. Але доля не упускає моменту вчасно знайти розраду або, навпаки, клацнути по носі. І саме про це новий роман Марії Метлицької. Напередодні Жіночого дня три успішні жінки - актриса, лікар і письменниця - прийшли в студію популярного ток-шоу. Всі три не сумнівалися, що від них чекають...

Найбезкорисливіша, абсолютна любов - матері до своєї дитини. Тільки мати любить не за щось, а просто так. Але як часто ця любов егоїстична! Як часто вона не на благо, а на шкоду! Таня народила сина в вісімнадцять. Коли її ровесниці бігали на побачення, дискотеки і в кафе, міняли кавалерів і будували плани на майбутнє, вона прала пелюшки, варила кашки і ходила гуляти в найближчий до будинку сквер з коляскою. Всі навколо вважали її ненормальною...

Східної казки, про яку так мріяла Марина, з її сімейного життя не вийшло. Мусульманські традиції виявилися сильнішими кохання, з сином її розлучили. Марина, здається, готова на все, щоб повернути собі дитину. Вона робить необдумані кроки і здійснює вчинки, які принижують її у власних очах. Але вона бачить одну мету - син.

Три жінки... Три долі... Три характери... Мати, дочка і внучка... Для них не важливі розділяючі їх відстань і вічний конфлікт поколінь. Кожна з них - одна з дівочим максималізмом, інша - з несолодким вантажем любовних невдач, третя, начебто захищена мудрістю прожитих років, - прагне до однієї і тієї ж мети: знайти своє справжнє жіноче щастя. Де ж ховається це щастя?..

Ця книга ні на що не претендує. Вона, безумовно, лише частково кулінарна, хоча в ній безліч рецептів, але вони ніяк не систематизовані і не об'єднані нічим, крім мого життя і моїх особистих уподобань. І мемуарами це теж не назвеш, бо все в ній занадто ваговито і суб'єктивно. Так що ж це? Мабуть, найбільш точне визначення даного жанру - погляд і щось з гастрономічним ухилом. Сподіваюся, нудно вам не буде.