Шевченко Тарас

Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (за новим стилем - 9 березня) 1814 року в Київської губернії - селі Моринці Звенигородського повіту (зараз це Черкаська область - Звенигородський район) у сім'ї Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко.

Тарас мав двох братів і чотирьох сестер. Хлопець рано осиротів — мати померла, коли Тарасу було 9 років, коли виповнилося 12 років, помер батько. Дитинство Шевченка пройшло у селах Моринці та Кирилівка, які були у власності його поміщика, генерал-лейтенанта  Енгельгардта Василя Васильовича.

З раннього дитинства Тарас Шевченко проявляв цікавість до малювання і поезії. У восьмирічному віці хлопчик йде служити до місцевого дячка Павла Рубана, у якого і вчиться грамоті. На шістнадцятому році свого життя він опиняється у колі прислуги поміщика Енгельгардта - спочатку в якості кухарчука, потім козачка. Поміщик, побачивши у Тараса бажання вчитися живопису, приймає рішення зробити свого кріпака придворним художником. Для цього він віддає його у навчання до викладача університету міста Вільно портретиста Яна Рустема. Там юний Тарас пробув півтора року.

У 1831 році Енгельгардт переїжджає до Санкт-Петербурга, тож Тарас Шевченко продовжує своє навчання вже у «мальовничих справ цехового майстра» Ширяєва. Навчаючись там, Тарас мав змогу малювати статуї у Літньому саду і ходити до Ермітажу. В Петербурзі Тарас познайомився із своїм земляком Іваном Сошенком, який невдовзі представив його Карлу Брюллову та Василю Жуковському. Ці видатні діячі російської культури визнали обдарованість кріпосного Тараса Шевченка, що зіграло вирішальну роль у справі викупу його з кріпацтва.

22 квітня 1838 року Брюллов і Жуковський викупляють Тараса Шевченка з неволі, заплативши за це 2500 рублів, тож Тарас у 24 роки отримує свободу. Кошти для виплати Енгельгардту на його звільнення було отримано від продажу на аукціоні портрета Жуковського, написаного Брюлловим.

Того ж 1838 року відразу після викупу Шевченко вступає до Академії мистецтв, де з великим натхненням вивчає живопис, малюнок і творчість російських і українських письменників. Закінчивши в 1844 році Академію мистецтв, письменник повернувся в Україну. У Києві він влаштовується працювати художником у Київській тимчасовій комісії з питань розгляду старих актів. В цей період Тарас Григорович зводить знайомство з Костомаровим, який впливає на формування його політичних поглядів. Як результат, Тарас Григорович стає членом Кирило-Мефодіївського братства. За написання епіграми на імператрицю і революційні мотиви віршів із збірки «Три літа» навесні 1847 року поета беруть під арешт і відправляють у заслання до Орської фортеці, де він несе солдатську службу. До того ж цар Микола І своїм указом накладає заборону йому писати і малювати, що стало для Шевченка доволі важким покаранням.

Як художника Тараса Шевченка у 1848 році було введено до складу експедиції з дослідження Аральського моря, під час якої він активно малював аквареллю портрети і пейзажі. У 1851 році його також включили у геологічну експедицію, яка йшла у гори Каратау. В період заслання поза робочим часом Тарас Григорович писав твори російською мовою і створював жанрові малюнки.

Завдячуючи клопотанню віце-президента Академії мистецтв графа В.П. Толстого, у 1857 році Тараса Шевченка було повернуто із заслання. Він живе у Москві та Петербурзі. Вже у 1859 році поет приїжджає в Україну, де постійно перебуває під наглядом місцевої поліції - проживання в Україні йому заборонено. Через це Шевченко невдовзі повертається до Санкт-Петербургу.

До того часу здоров’я поета було підірване 10-річним засланням. Свій 47-й день народження він зустрічає, маючи безліч тяжких хвороб (водянка, розлад печінки, проблеми з серцем).

Тарас Шевченко помер у Санкт-Петербурзі 10 березня 1861 року. Спочатку його поховали на Смоленському кладовищі, але 10 травня того ж року, згідно з «Заповітом»,  його прах перевозять і перезахоронюють в Україні над Дніпром на Тарасовій горі (місто Канів).

Не дивлячись на недовгий життєвий шлях, Тарас Григорович Шевченко залишив чималий спадок у літературі і художньому мистецтві. Він писав, в основному, в жанрі поеми («Гайдамаки», «Катерина», «Сон» та ін.), балади («Причинна»), повісті («Музикант», «Княгиня»). Широкому загалу відомі збірки його віршів — «Кобзар» (рання творчість), «У казематі», «Три літа» (написані в ув’язненні). Тарас Шевченко є автором більш як тисячі художніх робіт, зазвичай, це портрети, пейзажі, жанрові малюнки. Він майстерно володів технікою написання картин пером, олівцем, олією та аквареллю. Шевченко мав ступінь академіка з гравірування.

Тарас Шевченко — геній міжнародного масштабу. Його праці було перекладено на більшість світових мов. У містах багатьох держав за межами України було встановлено пам’ятники Шевченку. На його честь названо багато парків, вишів, бульварів, театрів і вулиць.