- Опис
-
У 1850 році в журналі «Современник» була відтворена добірка віршів Тютчева, колись опублікованих Пушкіним, і надрукована стаття М. Некрасова, в якій він зарахував ці вірші до блискучих явищ російської поезії і поставив Тютчева в один ряд з Пушкіним і Лермонтовим. Через чотири роки в додатку до «Современника» було опубліковано 92 вірші Тютчева, а потім з ініціативи І. Тургенєва була видана його перша поетична збірка. Славу Тютчева підтвердили багато його сучасників - Тургенєв, А. Фет, А. Дружинін, С. Аксаков, А. Григор'єв... Л. Толстой називав Тютчева «одним з тих нещасних людей, які незмірно вище юрби, серед якої живуть, і тому завжди самотні»...
Значну частину життя (двадцять два роки) Тютчев провів за кордоном (з них двадцять - у Мюнхені). Там були створені шедеври його філософської та політичної лірики, кращі вірші про любов і природу. У Росію Тютчев повернувся сформованим поетом.
В дане видання включені всі найвідоміші вірші Ф. І. Тютчева.
В якості післямови дана стаття Ю. Тинянова «Питання про Тютчева».
- Відгуки
-
Рекомендації по користуванню пошуком (читати)