Ліндгрен Астрід

Астрід Ліндген (Астрід Анна Емілія Ерікссон) з'явилася на світ 14 листопада 1907 у Швеції - на хуторі Нас поблизу міста Віммербю.

Після закінчення школи Астрід деякий час працювала в місцевій газеті, пізніше (в 1926 році), переїхавши в Стокгольм, пішла вчитися в школу секретарів. Наприкінці того ж року у неї з'явився син Ларс. Заміж Астрід Еріксон вийшла п'ятьма роками пізніше, взявши прізвище чоловіка Ліндгрен. Саме під цим прізвищем вона стала відомою в усьому світі.

Свій перший великий твір - казку «Пеппі Довга панчоха» - Ліндгрен написала в 1944 році. Її семирічна донька Карін важко захворіла і змушена була провести в ліжку не один місяць. Щодня ввечері дівчинка просила матір розповісти їй що-небудь. «Одного разу, коли я вже просто не знала, про що вести розповідь, дочка замовила історію про Пеппі-Довгу панчоху. Я не знала, хто це, не спитала і у Карін, а просто почала розповідати різні історії, які, на моє переконання, могли відповідати такому дивному імені дівчинки».

Одного вечора навесні 1944 року Астрід вирушила в гості до одного свого друга. На вулиці валив сніг, дорога була покрита льодом, вона впала, зламавши ногу. Певний час Астрід була змушена провести в ліжку. Від нічого робити, вона почала стенографувати вигадані історії про Пеппі, вирішивши подарувати цей рукопис Карін вже в травні, коли тій виповниться 10 років.

Історія замовчує, чому Ліндгрен все ж таки зважилася відправити рукопис у видавництво. Книга моментально стала популярною, отримавши ряд призів, а приголомшена Астрід отримала пропозицію про роботу у видавництві дитячої літератури. З тих пір придумані Астрід Ліндгрен казки низкою йшли в світ.

Ідею книги про «Карлсона, який живе на даху» казкарці теж підказала Карін. Астрід почула розповідь дочки про те, що, коли та залишається вдома одна, в її кімнату через вікно влітає веселий коротун, який ховається за картину, якщо в кімнату входять дорослі. Так народився Карлсон - красивий, розумний і в міру вгодований чоловік у самому розквіті сил. Але в той час він звався Лільем Кварстен.

Астрід Ліндгрен часто казала: - Не хочу писати для дорослих! Ця фраза стала девізом її творчості і всього її життя. Вона бажала писати лише для дітвори, бо беззастережно розділяла вислів француза Антуана де Сент-Екзюпері про те, що всі люди родом з дитинства.

У 1957 році Астрід Ліндгрен першій з шведських дитячих письменників була вручена премія уряду за літературні досягнення. На неї звалилося багато премій і нагород, перерахувати їх усі досить складно.

З початку 1970-х років всі книги, що виходять з-під її пера, регулярно очолюють список найбільш популярних дитячих творів. Її книги, що розповідають про Малюка і Карлсона, Еміля з Леннеберги, Пеппі Довгу Панчоху були видані на 58 мовах.

 Її книги заснували традицію абсолютно нової дитячої літератури, якій були чужі штампи цього жанру - сентиментальність і моралізаторство.

Вже після смерті Астрід Ліндгрен (28 січня 2002 року) її кандидатуру номінували на Нобелівську премію миру.