Ернест Міллер Хемінгуей (1899-1961) - класик американської літератури, мандрівник, нобелівський лауреат (1954).
Хемінгуей народився в родині лікаря в передмісті Чикаго. Батько прищепив йому любов до природи, мати безуспішно намагалася долучити хлопчика до музики. Книги та полювання були пристрастю майбутнього письменника з дитинства.
Ще в школі Ернест вирішив стати письменником. Він надрукував в шкільному журналі свої перші оповідання про бокс, яким юнак займався, деякі твори були присвячені проблемам індіанців. Після школи Хемінгуей працював репортером в газеті. Це був час пізнання життя і мотивів людських вчинків.
У Першу світову війну молодий письменник був шофером. На італійському фронті він потрапив під обстріл, отримавши близько 200 ран і ушкодження колінної чашечки. Ернест Хемінгуей повернувся з війни героєм. Через рік він поїхав в Канаду, де публікував в газеті статті на злободенні теми. У 22 роки Хемінгуей одружився, і молоде подружжя переїхало в Париж. В цей час Хемінгуей чи не щодня посилав в газету «Торонто стар» нариси про життя європейців.
Талант письменника отримав визнання з виходом книги про втрачене покоління «І сходить сонце» (1926). Після виходу збірки оповідань «Чоловіки без жінки» (1927) Хемінгуей знову звертається до романів. Найвідоміший його роман - «Прощавай, зброє» (1929). Дія відбувається в Першу світову, яка поєднала закохану медсестру-англійку і американця.
У 30-ті роки Хемінгуей переїжджає до Флориди. Він знаменитий. Його книга «Переможець не отримує нічого» (1933) принесла достатньо коштів для сафарі в Африці. Результатом подорожі стали важка інфекційна хвороба, багато мисливських трофеїв і книга в жанрі дорожного щоденника «Зелені пагорби Африки» (1935).
У 1937 році Хемінгуей написав книгу «Мати і не мати», в якій Велика депресія описана очима контрабандиста з Флориди.
Громадянська війна в Іспанії, в якій Хемінгуей брав активну участь на боці республіканців, знайшла відображення в романі «По кому подзвін» (1940). З не меншим ентузіазмом Хемінгуей бився у Другій світовій війні, брав участь в боях, ходив у розвідку.
1949 року Хемінгуей оселився в передмісті Гавани. Там він написав «Старий і море» - притчу про долю людини у ворожому світі.
У 1956-му Хемінгуей написав книгу мемуарів «Свято, яке завжди з тобою», де описав Париж 20-х років.
У 1960 році Хемінгуей повернувся в США, де пішов з життя в 1961-му, застрелившись у власному будинку в місті Кетчум.
Рекомендації по користуванню пошуком (читати)