Григорій Пилипович Бойко - відомий український письменник, поет, член Спілки письменників СРСР, народився 5 вересня 1923 року в Волноваському районі, село Оленівка.
Закінчивши 7-річну школу, став вчитися в рудниковій школі. Вона була далеко від дому, тому хлопець змушений був вставати рано, і досить довго добиратися. Але юнак настільки жадав знань, що абсолютно не помічав труднощів.
Навчання закінчилося, але почалася війна - Григорій пішов на фронт. Свою службу розпочав рядовим, а трохи пізніше став офіцером зв'язку. Воює під Сталінградом, отримує поранення і контузію. За військові заслуги був неодноразово нагороджений.
Після закінчення війни йде вчитися на українське відділення літературного факультету Донецького педінституту. Закінчивши цей вуз з відзнакою (1949), йде працювати в газету «Радянська Донеччина», пізніше працює в Донецькій філії Спілки письменників України літературним консультантом.
1950 рік став початком літературної кар'єри письменника - в обласному видавництві виходить перша збірка його віршів під назвою «Моя Донеччина». Ці вірші були орієнтовані на дорослу аудиторію. Але вже в наступному році виходить збірка його віршів для дітей - «Будем шахтарями».
Далі Григорій Бойко (свої книги він нерідко підписує Грицько Бойко) пише тільки для дітей. Його поезія, повна дотепних, повчальних жартів, що вказують дітям на певні недоліки, має виховний характер. Все частіше в своїх поемах і віршах письменник використовує такі види персонажів як хвалько, брехун, ледар, базіка, боягуз.
Бойко багато писав і про свою малу батьківщину. Його знамениті збірники розповідали про нелегку працю шахтарів Донбасу - «Шахтарочка», «Ми з Донбасу», «Будем шахтарями».
Також поет багато писав про життя дітей інших країн - «Діти Чилі», «Два хлопчики Сміти», «Славків гість».
Бойко автор п'єс-казок «Про Андрійка і Терпця», «Космічна подорож». Він написав багато гумористичних і повчальних скоромовок і загадок. Григорій Бойко любив писати і для дітей дошкільного віку - це були невеликі оповідання про природу, життя, навколишній світ, які могли захопити своїм змістом практично будь-якого школяра.
Поет написав тексти понад 400 дитячих пісень ( «Ніченька- чарівниченька», «Вишневий цвіт», «На місточку», «Соловейку, щебечи!»). Також його перу належить чимало перекладів творів знаменитих російських поетів.
Григорій Бойко помер 25 вересня 1978 року. Його поховали на Берковецькому кладовищі поряд із сином.
Рекомендації по користуванню пошуком (читати)