Андрусяк Іван

Андрусяк Іван Михайлович - український письменник, поет, перекладач. Народився 28 грудня 1968 року в селі Вербовець (Івано-Франківська область, Косівський район).

Отримав дві освіти. Одна - філологічна (Івано-Франківський інститут), друга - управлінська (Українська академія державного управління). Також Іван Андрусяк навчався в університеті Північного Лондона, який зараз називається Лондонський університет Метрополітен.

На сьогоднішній день письменник живе у м. Київ, працює редактором, займається журналістикою. Андрусяк є лауреатом конкурсу видавництва «Смолоскип» в області літератури, премії «Благовіст», постійно бере участь в різних поетичних фестивалях. Його твори перекладають різними мовами світу: англійська, німецька, польська. Андрусяк став відомим в літературному світі на початку 90-х років в якості учасника літературного співтовариства під назвою «Нова дегенерація». Членами цієї спільноти були також Процюк Степан, Ципердюк Іван. У середовищі критиків Андрусяка вважають знаковим поетом покоління дев'яностих років.

Дитячі книги Андрусяк став писати після народження молодшої дочки - Стефанії (2005). З тих пір він активно пише вірші в дитячому жанрі, публікується в журналах, альманахах, а незабаром видає збірку віршів «М'яке і пухнасте» (2010). Через два роки публікує казку для дошкільнят і молодших школярів під назвою «Стефа і її Чакалка». Унікальність казки в тому, що в ній автор використовує образ Чакалки - невідомої істоти, призначеної для того, щоб лякати всіх неслухняних дітей. Письменник абстрагується від реальної дійсності, пропонуючи у своїй казці дітям робити те, що їм хочеться. Всі сцени твори пронизані гумором. У той же час письменник приділяє увагу основам дитячої психології, пам'ятаючи про бажання дітей пізнавати нове, і все робити самостійно без допомоги батьків. У книзі йдеться про добро, любов, необхідність боротися зі своїми слабкостями, розвивати силу волі, перевиховувати себе.

Для найменшої аудиторії вийшли також його вірші і казки під назвою «Книжечка Зайчика» (2008), «Звіряча абетка» (2008). Першу літературну премію «Золотий лелека» письменник отримав за книгу «Хто боїться Зайчиків» (2010). Крім того, Андрусяк писав книги для молодших і середніх школярів: «Кабан дикий - хвіст великий» (2010), «Сорокопуди, або Як Ліза и Стефа втекли з дому» (2009). Для дітей старшого віку написана автобіографічна повість: «Іван Андрусяк про Димитрія Туптала».

На думку письменника, його головний твір - це невеличка повість під назвою «Дядько Барбатко сміється» (2008). Цей твір філософського змісту, що оповідає про людські взаємини, любов, біль, нерозривний зв'язок людини з природою, труднощі життя.