Андрухович Юрій

Юрій Ігорович Андрухович – український прозаїк, поет, есеїст, перекладач.

Крім рідної мови, володіє англійською, німецькою, польською, російською мовами. Захоплюється фонетикою.

Народився в Івано-Франківську 13 березня 1960 року. 1982 року закінчує редакторське відділення Українського поліграфічного Інституту (м.Львів), а у 1991 році – Вищі літературні курси при Літературному інституті ім.Горького (м.Москва).

У 1994 році захищає кандидатську дисертацію, темою якої була творчість забороненого у радянські часи українського поета-класика першої половини 20 сторіччя Антонича Богдана-Ігоря. Докторську дисертацію Юрій Андрухович написав по творчості поетів-бітників Америки.

У 1987 році Юрій Андрухович, Олександр Ірванець та Віктор Неборак створили поетичну групу «Бу-Ба-Бу», яка однією з перших займалася відтворенням в українській літературі карнавальних та буфонадних традицій.

В 1991 році Юрій Андрухович стає співредактором літературно-мистецького журналу «Четвер», співпрацює з журналом «Перевал», упорядковуючи два його номери.

У журналі «Сучасність» уперше були видані знакові твори Андруховича-прозаїка: «Рекреації» (1992 р.), «Московіада» (1993 p.), «Перверзія» (1996 p.), кожен з яких у 1997 році вийшов окремою книгою, есе «Центрально-східна ревізія» («Сучасність», 3-2000).

Проживання Андруховича в місті Івано-Франківськ допомогло ферментувати так званий «станіславський феномен» і сформувати місцеву мистецьку еліту.

Андрухович своєю творчістю суттєво впливає на сучасні літературні процеси в Україні, саме його ім’я є символом насправді неупереджених проявів зацікавлення західним читачем сучасною українською літературою.

Твори Ю.Андруховича перекладено на англійську, польську, німецьку, угорську, російську, фінську, чеську, швецьку мови, а також есперанто.

Андрухович є автором поетичних збірників: «Небо і площі» (1985 p.), «Середмістя» (1989 p.), «Екзотичні птахи і рослини» (1991 р.), «Екзотичні птахи і рослини з додатком «Індія»: Колекція віршів» (1997 p.), «Пісні для мертвого півня» (2004 p.).

Він написав цикл оповідань «Зліва, де серце» (1989 р.), романи «Дванадцять обручів» (2003 p.), «Таємниця. Замість роману» (2007 р.), збірників есе – «Дезорієнтація на місцевості» (1999 р., 2006 р.), «Моя Європа» (разом з Анджеєм Стасюком) (2000 р., 2005 р., 2007 р.), «Диявол ховається в сирі» (2006 p.).

Вірші Юрія Андруховича поклали на музику такі гурти як «Плач Єремії», «Мертвий півень», «Знову за старе», «Sіґал Sпожив Sпілка» тощо.

1992 року режисер Андрій Дончик за мотивами оповідань Ю.Андруховича зняв художній фільм «Кисневий голод».

В 2007 році Молодим театром в Києві за мотивами роману Ю.Андруховича «Перверзія» була поставлена вистава «Нелегал Орфейський».

Андрухович є лауреатом премій ім.Гердера (Фонд Альфреда Тьопфера, Гамбург, Німеччина, 2001 р.), миру імені Еріха Марії Ремарка, Оснабрюк, Німеччина, 2005 р.), Центральної Європи ANGELUS, за роман «Дванадцять обручів» (2006 р.), Лейпцігського книжкового ярмарку за європейське взаєморозуміння (2006 р.).